/Files/images/lineyki/14m.gif/Files/images/vihovannya/cover.jpg

Чотири заповіді мудрого вихователя.

Дитину потрібно не просто любити (цього мало!). Її потрібно поважати і бачити в ній особистість! Не забувайте також про те, що виховання - процес «довготривалий», а значить, і миттєвих результатів чекати не доводиться. Якщо малюк з якихось причин не виправдовує ваших очікувань, не гарячкуйте. Спокійно подумайте про те, що ви можете зробити для того, щоб ситуація з часом змінилася.

1. Не намагайтеся зробити з дитини самого себе.

Так не буває, щоб людина однаково добре все знала і уміла. Навіть найдоросліші й мудріші на це не здібні. Ніколи не говоріть фраз, наприклад: «Ось Маша в чотири роки вже читає, а ти?!» або «Я у твої роки на турніку 20 разів віджимався, а ти матрац-тюфяком». Зате ваш Вася склеює паперові кораблики, «перший» у математиці і так далі. Думаю, знайдеться хоч одна справа з якою він справляється краще за інших. Так похваліть його за те, що він знає і вміє, і ніколи не лайте за те, що уміють інші!

2. Ніколи не порівнюйте вголос дитяти з іншими дітьми.

Сприймайте розповідь про успіхи чужих дітей як просто інформацію. Адже вас самих повідомлення про те, що президент Уганди (ваш ровесник, між іншим) нагороджений черговим орденом, не переповнює соромом і образою? Якщо розмова про те, що «Мишко з другого під'їзду класно грає на скрипці», відбувається в присутності вашого дитяти, а вам у відповідь нахвалятися нічим - краще все що-небудь скажіть. Наприклад: «А мій Петько плюватися далі всіх вміє». І хай всі дивляться на вас круглими очима. Важливо, щоб Петько знав: ви любите його таким, який він є!

3. Перестаньте шантажувати.

Назавжди виключіть зі свого словника такі фрази: «От я старалася, а ти...», «Я тут лежу, хворію, а ти...», «Я тебе ростила, а ти...» і тому подібне. Це, громадяни-батьки на мові кримінального кодексу називається «шантаж». Найнечесніша зі всіх спроб засудити. І найнеефективніша. Знаєте, що відповідають на подібні фрази 99 відсотків дітей? «А я тебе народжувати мене не просив!»

4. Уникайте свідків.

Якщо дійсно виникає ситуація, що вводить вас у фарбу (малюк нагрубив старому, влаштував істерику в магазині), потрібно твердо і рішуче відвести його з місця події. Відчуття власної гідності властиве не лише дорослим - тому дуже важливе, щоб розмова відбулася без свідків. Після цього спокійно поясніть, чому так робити не можна - це необхідно. Ось тут до речі, призвати малюка до сорому цілком доречно. Адже на певному етапі життя ця емоція грає важливу і корисну роль гальма, який не дозволяє здійснювати погані вчинки.

Головне - не забувати, що у всього має бути своя міра.

/Files/images/lineyki/14m.gif /Files/images/vihovannya/prav1.png/Files/images/vihovannya/prav2.png/Files/images/vihovannya/prav3.png/Files/images/vihovannya/prav4.png/Files/images/vihovannya/prav5.png

Кiлькiсть переглядiв: 48