/Files/images/lineyki/16166527_bkln1b.gif

Оповідання Василя Сухомлинського

Що таке Школа під Голубим Небом?

Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти. Дошкільники, першокласники, другокласники... Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду доли-нають таємничі звуки, спить озеро.

Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.

Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою.

Школа під Голубим Небом — це джерело живої думки й слова, до яко-го я щодня приводжу вас, щоб ви стали людьми великої душі, розумними й се-рдечними, мудрими мислителями.

Тридцять п’ять років я торкаюсь словом до вашої душі. Десятиріччя пра-ці — нелегкої, але радісної — переконали мене: казка, творчість — це на-йтонший і найніжніший дотик. Казка — дитинство думки. Вона робить світ дитинства яскравим і цікавим.

Ми написали тисячі казок. Хто ж їх автор? Це чудова українська ніч, і декілька поколінь маленьких дітей, і я — всі ми творці казок Школи під Голубим Небом.

(Василь Сухомлинський)

/Files/images/chomusiki/9.jpg

НАВІЩО ПІВНЕВІ ГРЕБІНЕЦЬ

У нашого півня червоний гребінець. Уночі, як тільки кури посідають на сідало, він бере свій гребінець і розчісує свого барвистого хвоста. Тому й хвіст у нього такий пишний. Розчеше півень хвоста й кладе гребінець на голову. А вдень хвоста розпустить і походжає.

Кiлькiсть переглядiв: 236